Дієприслівник – одна із складних форм дієслова, яка виражає дію чи стан і має свій власний вигляд. Розпізнавання виду дієприслівника може бути складним завданням, особливо для тих, хто не має достатнього досвіду у вивченні російської мови.
Перед тим, як ми почнемо безпосередньо описувати та аналізувати різні види дієприслівників, важливо зрозуміти, що цей тип форм дієслова може бути двох видів: дієприслівник дійсної або пасивної застави.
Визначення виду дієприслівника вимагає уважного розгляду багатьох аспектів, таких як закінчення, контекст, причастя та іменник, які можуть використовуватися разом з дієприслівником. У цій статті ми розглянемо різні види дієприслівників і дамо рекомендації щодо їх розпізнавання.
| Вид дієприслівника | Освіта | Приклади |
|---|---|---|
| Справжній вигляд | Утворюється від дієслів за допомогою закінчення -ши, -вши, -ючи | будує, що бачить, що падає |
| Поганий вигляд | Утворюється від дієслів за допомогою закінчення -ними, -омі, -емі | читаний, зрозумілий, коханий |
| Перехідний вигляд | Утворюється від дієслів за допомогою закінчення -а, -я, -ша | роблячий, думаючий, кривдний |
Як визначити вид у дієприслівника?
Таким чином, дієприслівники недосконалого виду відповідають на запитання що роблячи?, дієприслівники досконалого виду – що зробивши?. Усього два види: досконалий та недосконалий.
Як визначити досконалий вигляд у дієприслівника?
Дієприслівники досконалого вигляду утворюються від основи минулого часу за допомогою суфіксів -у, -во, -ши. Суфікс -в або -воші приєднується до основ на голосний.Приклад: зробивши, написавши (варіанти з відтінком розмовності – зробивши, написавши);
Як зрозуміти що це дієприкметник?
Дієпричетний оборот – це поєднання дієприслівника із залежними від нього словами. Дієприслівник утворено від дієслова, тому має деякі особливості цієї частини мови (наприклад, вид), але відрізняється незмінністю, що зближує дієприслівник з прислівниками: побачивши помилку; танці танго.